Інформуємо, що з 1 січня 2019 року набули чинності зміни до Податкового кодексу, внесені Законом України від 23.11.2018р. № 2628-VIII. Зокрема, внесено зміни до ст. 268 ПКУ, яка регулює порядок оподаткування туристичним збором.

          З  01.01.2019 року розширено базу оподаткування та передбачено диференційний підхід до сплати туристичного збору.

         Норма передбачає можливість встановлення органами місцевого самоврядування ставок туристичного збору у розмірі до 0,5% для внутрішнього туризму та до 5% для в’їзного туризму від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року, для однієї особи за одну добу проживання (зміни до п. 268.3, п. 268.4 Кодексу).

Мінімальна зарплата в Україні з 1 січня 2019 року – 4173 гривень.

Крім цього, внесено зміни до положень Кодексу, якими визначаються податкові агенти та місця проживання (п. 268.5 Кодексу), особливості справляння збору (п. 268.6, п. 268.7 Кодексу).

Платники туристичного збору, податкові агенти й місця проживання.

Платниками туристичного збору залишаються громадяни України, іноземці й особи без громадянства за умови тимчасового розміщення в місцях проживання (ночівлі), визначених пп. 268.5.1 ПКУ.

Місця проживання (ночівлі). Порівняно зі старою редакцією вони доповнені – див. їх у новій редакції п. 268.5.1 ПКУ. Там (у пп. «а» і «б») зазначені тепер дві групи таких місць (об’єктів):

а) готелі, кемпінги, мотелі, гуртожитки для приїжджих, хостели, будинки відпочинку, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, пансіонати та інші заклади готельного типу, санаторно-курортні заклади;

б) житловий будинок, прибудинкова до житлового будинку, квартира, котедж, кімната, садовий будинок, дачний будинок, будь-які інші об’єкти, що використовуються для тимчасового проживання (ночівлі).

Тобто коло місць проживання стало набагато ширшим – переважно воно поповнилося об’єктами, що ввійшли до групи з п.п. «б», які найчастіше перебувають у веденні звичайних фізичних осіб.

Щодо неплатників туристичного збору – теж відбулися зміни.

Пункт б) в редакції Закону № 2628-VІІІ від 23.11.2018 «Особи визначені підпунктом «в» підпункту 14.1.213 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу (фізична особа – резидент – фізична особа, яка має місце проживання в Україні), які прибули у відрядження або тимчасово розміщуються у місцях проживання (ночівлі), визначених підпунктом «б» підпункту 268.5.1 пункту 268.5 цієї статті, що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму».

Тобто, у переліку осіб, що не є платниками збору (повний перелік див. у п.п. 268.2.2 ПКУ) дві важливі зміни.

Перше: як і раніше, туристичний збір не повинні платити особи, які прибули у відрядження, але тепер – тільки з числа резидентів! Крім того, туристичний збір не повинні сплачувати особи – резиденти, які розміщуються в місцях проживання, зазначених у п.п. «б» п. 268.5.1 ПКУ (див. вище), що належать виключно фізичним особам на праві власності або користування.

Також з’явилася нова категорія неплатників – члени сім’ї фізичної особи першого та/або другого ступеня споріднення, які тимчасово розміщуються такою фізичною особою в місцях проживання (ночівлі), визначених пп. «б» п. 268.5.1 ПКУ, що належать їй на праві власності або на праві користування за договором найму.

Нагадаємо

Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у т.ч. усиновлені. Членами сім’ї фізичної особи другого ступеня споріднення вважаються її рідні брати й сестри, її бабуся та дідусь із боку матері та з боку батька, онуки (пп. 14.1.263 ПКУ).