14.02.2019

Голодомор в Україні: як світ дізнався про моторошний геноцид

Голодомор міг назавжди залишитись незнаним світу, оскільки у радянські часи всі репресії проти українців були прихованими. Інколи люди з однієї області навіть не здогадувались, що відбувається в інших регіонах. Лиш поодинокі чутки давали інформацію про жахливі методи винищення української нації.

 

В таких умовах штучний Голодомор, який відбувся в 1932-1933 роках, міг назавжди залишитись страшною сторінкою історії, про існування якої навіть не підозрювали в цивілізованому світі. Однак кілька публікацій зірвали чорну завісу Радянського Союзу та відкрили моторошні таємниці тоталітарної влади.

Першим, хто наважився відкрито говорити про Голодомор, був валлійський журналіст Гарет Джонс. Його статті надрукували у впливових західних виданнях – Manchester Guardian і New York Evening Post.


Уривок зі статті Гарета Джонса про Голодомор

У березні 1933 року чоловік, незважаючи на заборони дипломатів, вирушив до Радянського Союзу. Причиною візиту Гарет Джонс назвав прагнення ознайомитись із процвітаючими заводами. От тільки Харків чоловік так і не відвідав, зійшов з потяга на півдорозі та розпочав мандрівку селами. Побачене жахало. Свої спостереження, а також розповіді очевидців він записував у щоденники.

Голод практично скрізь. І мільйони вмирають від нього. Я ходив кілька днів Україною, там не було хліба, у дітей боліли животи, всі коні та корови повмирали, й люди також вмирали з голоду. Терор набув нечуваних масштабів,
– написав Гарет Джонс.

Радянська влада всяко намагалась спростувати гучну заяву журналіста, однак він наводив все нові докази, які підтверджували явище геноциду.

"Я пройшов через безліч сіл і 12 колгоспів. Скрізь я чув плач: "У нас нема хліба. Ми помираємо!" Більшість офіційних осіб заперечують існування будь-якого голоду, але через кілька хвилин після одного такого заперечення в потязі я насмілився кинути на підлогу шматок зачерствілого хліба. Наче куля селянин кинувся на підлогу та поглинув його. Те саме повторилось зі шкіркою апельсина", – описав події на території сучасної України Гарет Джонс.

Згодом журналіст опублікував близько 20 статей в американських, британських та німецьких газетах. Знання 5 іноземних мов, зокрема, російської, дало змогу чоловікові об’єктивно описати всі моторошні події, які відбувались на території сучасної України. Для своїх публікацій Гарет Джонс також використовував дані іноземних експертів. Так, у статті, опублікованій в The Manchester Guardian, він зазначив, що, за підрахунками фахівця з Казахстану, 5 мільйонів людей із 11 померли внаслідок голодомору.

Гарета Джонса після викривальних статей одразу ж депортували з Радянського Союзу. На прохання Йосипа Сталіна, іноземні колеги журналіста перестали з ним спілкуватись та всіляко намагались зіпсувати його репутацію. Всі в один голос заявляли, що слова Джонса – нісенітниця та перебільшення. А лауреат Пулітцерівської премії Вальтер Дюранті навіть опублікував статтю з назвою "Росіяни голодні, але не помирають із голоду". Згодом у розмові з іноземними дипломатами Дюранті заявив, що писав під тиском тоталітарної влади.

Моторошна інформація про знищення українців викликала чималий резонанс. Саме завдяки Гарету Джонсу іноземні журналісти почали поширювати деталі трагедії. Українська діаспора також била на сполох. Люди звертались до Ліги націй із благаннями надати допомогу, однак радянська система не допускала іноземців до епіцентру геноциду та не приймала гуманітарну допомогу, запевняючи, що ніхто з українців не голодує.

Окрім цього, багато організацій, зокрема правого спрямування, взялися досліджувати це питання. Однак через кілька років жахлива історія забулась, а через 54 роки після Голодомору в Радянському Союзі вперше заговорили про таке нещадне вбивство людей.

Читайте також: Важливе історичне рішення: Порошенко закликав ООН визнати Голодомор геноцидом

Після смерті Гарета Джонса в Монголії його племінниця знайшла частину приватних щоденників журналіста. Розвідки були оприлюднені в Інтернеті, ще частину передали до Верховної Ради, однак науковці досі не мають доступу до них.


Гарет Джонс – журналіст, який вперше розповів про Голодомор 1932-1933 років

Українська влада з 2003 року порушує питання Голодомору на міжнародному рівні. У 2010 році Президент України звернувся до братніх народів, які постраждали від тоталітарної системи Радянського Союзу, з пропозицією об’єднатись у боротьбі за визнання Голодомору. Однак Російська Федерація, що є правонаступницею СРСР, заперечує факт Голодомору. З політичних причин Росія заблокувала обговорення цього питання на засіданні Ради безпеки ООН.

Наразі понад 15 країн визнали Голодомор як штучне знищення українців. Окрім цього, Парламентська асамблея Ради Європи схвалила резолюцію щодо вшанування пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років.


https://24tv.ua/ukrayina_tag1119