20.09.2016

Від Дніпра до Ельби. Чотири Українські фронти

Від дніпровського Правобережжя до Відня, Праги та Берліну проліг бойовий шлях фронтів, які увійшли в історію під назвою "Українські". У лавах Червоної Армії воювало 6 млн українців. І вони звільнили Європу та світ від нацистської чуми.

Від редакції ІП: Україна була учасником антигітлерівської коаліції. Українці пліч-о-пліч із союзниками звільняли Європу від нацизму. І ціна цього звільнення була страшною.

Про це треба пам'ятати. І нагадувати світові - як Європі, де про українців часто згадують хіба що як про "співучасників нацистських убивств", так і Кремлю, неадекватний мешканець якого порахував, що переміг би Гітлера і без участі України.

У кривавому XX сторіччі українці опинилися між двома тоталітарними машинами - сталінською та гітлерівською. І обидва рази перемогли.

Сталінізм було знищено за участі Української Повстанської армії, бійці якої підняли перші повстання в ГУЛАЗі. Нацистів було знищено за участі чотирьох Українських фронтів. Звичайно, там воювали не тільки українці. І, звичайно, українці воювали й на інших фронтах Червоної армії.

Варто пам'ятати і про ці перемоги. У цьому нам допоможе наведена нижче історична довідка.

***

З 20 жовтня 1943 року Воронезький, Степовий, Південно-Західний і Південний фронти були перейменовані відповідно в 1-й, 2-й, 3-й та 4-й Українські фронти. Від дніпровського Правобережжя до Відня, Праги та Берліну проліг бойовий шлях фронтів, які увійшли в історію, гордо іменуючись Українські...

1-ий Український фронт

Створений 20 жовтня 1943 року згідно наказу Ставки ВГК від 16 жовтня 1943 року шляхом перейменування Воронезького фронту. Фронт включав 13-ту, 27-му, 38-му, 40-ву, 47-му, 60-ту, 3-тю гвардійську танкову та 2-гу повітряну армію.

В подальшому до нього входили 1-ша, 3-тя, 5-та гвардійські, 6-та, 18-та, 21-ша, 28-ма, 31-ша, 52-га, 59-та, 1-ша і 4-та гвардійські, 1-ша, 2-га, 4-та і 6-ша танкові, 8-ма повітряна та 2-га армія Війська Польського. 

Війська фронту в першій половині листопада 1943 р. провели Київську стратегічну наступальну операцію, в ході якої 6 листопада звільнили Київ. У листопаді-грудні в результаті Київської оборонної операції війська зірвали плани німецького командування оволодіти Києвом.

В січні-лютому 1944 р. фронт брав участь у Корсунь-Шевченківській операції. Провівши Проскурівсько-Чернівецьку операцію 1944 р., війська фронту вийшли до Карпат.

Влітку 1944 р. успішно проведена Львівсько-Сандомирська стратегічна операція. У січні 1945 р. - Сандомирсько-Сілезька операція, звільнені південні райони Польщі і форсований Одер.

У другій половині березня 1945 р. силами лівого крила фронту була здійснена Верхньосілезька операція. У квітні-травні війська фронту взяли участь у Берлінській, а потім - у Празькій стратегічних операціях.

10 червня 1945 р. на підставі директиви Ставки ВГК від 29 травня 1945 р. 1-й Український фронт був реорганізований в управління Центральної групи військ.

Командувачі фронтом:

  • генерал армії Ватутін М.Ф. (жовтень 1943 р. - березень 1944 р.);
  • Маршал Радянського Союзу Жуков Г.К. (березень-травень 1944 р.);
  • Маршал Радянського Союзу Конєв І.С. (травень 1944 р. - до кінця війни).

2-ий Український фронт

Створений 20 жовтня 1943 р. на підставі наказу Ставки ВГК від 16 жовтня 1943 р. шляхом перейменування Степового фронту. До складу фронту увійшли 4-та, 5-та і 7-та гвардійські, 37-ма, 52-га, 53-тя, 57-ма армії, 5-та гвардійська танкова і 5-та повітряна армії.

Згодом фронту були підпорядковані 9-та гвардійська, 27-ма, 40-ва, 46-та армії, 6-та (з вересня 1944 р. 6-та гвардійська) і 2-га танкова армії, кінно-механізована група, румунські 1-ша і 4-та армії.
 
У жовтні-грудні 1943 р. війська фронту провели операцію по розширенню плацдарму, захопленого на правому березі Дніпра.
 
Зимою 1944 р. об'єднання фронту провело Кіровоградську операцію, а потім, взаємодіючи з військами 1-го Українського, - Корсунь-Шевченківську операцію. Весною 1944 р. фронт провів Умансько-Ботошанську операцію. В серпні 1944 р. 2-й Український фронт брав участь в Яссько-Кишинівській стратегічній операції.

Професор Олександр Лисенко: "В лавах Червоної армії загинуло близько 4 млн українців"

В жовтні війська фронту провели Дебреценську операцію. Потім, разом з частиною сил 3-го Українського і Дунайської військової флотилії - Будапештську стратегічну операцію. У березні-квітні 1945 р. війська лівого крила фронту завершили звільнення Угорщини, звільнили значну частину Чехословаччини, східні райони Австрії та її столицю місто Відень.

6-11 травня 2-й Український фронт брав участь в Празькій стратегічній операції. 10 червня 1945 р. на підставі директиви Ставки ВГК від 29 травня 1945 р. 2-й Український фронт був розформований, на базі польового управління фронтом сформований штаб Одеського військового округу. 

Командувачі фронтом:

  • генерал армії, з лютого 1944 р. Маршал Радянського Союзу Конєв І. С. (жовтень 1943 р. - травень 1944 р.);
  • генерал армії, з вересня 1944 р. Маршал Радянського Союзу Малиновський Р. Я. (травень 1944 р. - до кінця війни).

3-ій Український фронт 

Створений 20 жовтня 1943 р. згідно наказу Ставки ВГК від 16 жовтня 1943 р. шляхом перейменування Південно-Західного фронту. До його складу входили 1-ша і 8-ма гвардійські, 6-та, 12-та, 46-та і 17-та повітряна армії.

Згодом в підпорядкування фронту увійшли 5-та ударна, 4-ма і 9-та гвардійські, 26-та, 27-ма, 28-ма, 37-ма, 57-ма, 6-та гвардійська танкова армії, 1-ша, 2-га і 4-та болгарські армії. В жовтні-листопаді 1943 р. війська фронту в ході битви за Дніпро визволили міста Дніпропетровськ і Дніпродзержинськ.

Разом з 4-м Українським фронтом, здійснивши Нікопольсько-Криворізьку операцію 1944 р., вийшли на р. Інгулець, звідки в березні-квітні розгорнули наступ в миколаївсько-одеському напрямку, провівши послідовно Березнеговато-Снігірівську і Одеську операції.

В серпні 1944 р. фронт брав участь в Ясько-Кишенівській стратегічній операції. 8 вересня війська фронту вступили на територію Болгарії і на кінець місяця звільнили її.

28 вересня - 20 жовтня 1944 р. у взаємодії з Народно-визвольною армією Югославії при участі військ Вітчизняного фронту Болгарії були звільнені столиця Югославії місто Бєлград і більша частина Сербії.

У жовтні 1944 р. - лютому 1945 р. фронт частиною сил брав участь в Будапештській стратегічній операції. Його війська форсували Дунай і захопили плацдарм на правому березі річки. В січні 1945 р. вони відбили контрудари ворога, якими вермахт намагався розблокувати оточене в Будапешті угруповання. Успішне завершення цієї операції дозволило розпочати Віденську стратегічну операцію.

Командувачі фронтом:

  • генерал армії Малиновський Р. Я. (жовтень 1943 р. - травень 1944 р.);
  • генерал армії, з вересня 1944 р. Маршал Радянського Союзу Толбухін Ф. І. (травень 1944 р. - до кінця війни).

4-ий Український фронт

4-ий Український фронт першого формування був створений 20 жовтня 1943 р. на підставі директиви Ставки ВГК від 16 жовтня 1943 р. шляхом перейменування Південного фронту. Включав 2-гу і 3-тю гвардійські, 5-ту ударну, 28-му, 44-ту, 51-шу і 8-му повітряну армії.

Наприкінці жовтня - на початку листопада 1943 р. війська фронту завершили Мелітопольську операцію. В січні-лютому 1944 р. взяли участь у Нікопольсько-Криворізькій операції. У квітні-травні 1944 р. війська фронту провели Кримську стратегічну операцію.

31 травня 1944 р. директивою Ставки ВГК від 16 травня1944 р. 4-й Український фронт був розформований.

Командувач фронтом:

  • генерал армії Толбухін Ф.І. (жовтень 1943 р. - травень 1944 р.).

4-ий Український фронт другого формування був створений 5 серпня 1944 р. на підставі директиви Ставки ВГК від 30 липня 1944 р. До його складу увійшли 1-ша гвардійська, 18-та і 8-ма повітряна армії. Згодом до його складу в різний час входили 38-ма і 60-та армії.

У вересні-жовтні 1944 р. війська фронту у взаємодії з 1-м Українським брали участь у Східно-Карпатській стратегічній операції. В січні-лютому 1945 р. війська фронту провели Західно-Карпатську стратегічну операцію.

В березні - на початку травня війська фронту очистили від загарбників Моравсько-Остравський промисловий район і брали участь у Празькій стратегічній операції. 25 серпня 1945 р. на підставі наказу НКО СРСР від 9 липня 1945 р. фронт був розформований.

Командувачі фронтом:

  • генерал-полковник, з жовтня 1944 р. генерал армії Петров І. Ю. (серпень 1944 р. - березень 1945 р.);
  • генерал армії Єрьоменко А. І. (березень 1945 р. - до кінця війни).

 

За матеріалами інтернет-ресурсів